Не рвіться ви, життя нитки

Man Vi

Не рвіться ви, життя нитки, Не бий ти, зливо, в свої сурми! О Всесвіте, ти їх віки Убережи, мов діток шумних! Та ні – тканина рветься все, Ну чути неба сліз крізь горни! А час - такий, і він іде: Тіпає нас в свої полони. Старі світлини, вмиті вщент, Десь тихо ніжаться в шухляді. І сльози ті ані на мент Не сохнуть у душі розп’ятій. Ви бережіть їх. І слова, Які ще не сказали досі. Коли лиш серце залуна, Сходіть до себе ви у гості.

2018-11-14 06:39:19

Інші вірші поета

Run Сталось... Розправити крила Останні секунди

Інші поети

Yaroslav

@voditel_sudby

Трояндочка

@Rose_Senorita

Maria Savka

@Maria_Savka

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1232

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3489