Обличчя святого
(18+)
Цвяхи у пальцях Долонях Обличчя суворе Наче Ісусове Воно скривилося в болі Але все ще суворо Зціпивши зуби Кров, що її поглинає земля Захлинаючись від хвилі жадоби Вирощує ненависть Породжує злобу Та обличчя суворе Наче з ікони святого Воно не бажає добра Ореол із вен Терновий вінок Облилися потом Вкрилися муками Бажаннями смерті Кату своєму Схрещені пальці Хрестять смертного Хрещенним гнівом Рубаючи пальцями Пронизані цвяхами Забиваючи ненависть Всепроникаючу злобу У ворожу голову Очі ворожі Від страху скошені У сторону пекла Дияволу моляться марно Кінець їхній нестерпний Суворий Як обличчя святого. 29.09.2022 (19:08)
2022-10-31 16:00:11
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
@Джавелін ꑭ Байрактарович Дякую за відгук 😁
Відповісти
2022-10-31 16:02:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4646
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9017