Обличчя святого
Man Vi
(18+)
Цвяхи у пальцях Долонях Обличчя суворе Наче Ісусове Воно скривилося в болі Але все ще суворо Зціпивши зуби Кров, що її поглинає земля Захлинаючись від хвилі жадоби Вирощує ненависть Породжує злобу Та обличчя суворе Наче з ікони святого Воно не бажає добра Ореол із вен Терновий вінок Облилися потом Вкрилися муками Бажаннями смерті Кату своєму Схрещені пальці Хрестять смертного Хрещенним гнівом Рубаючи пальцями Пронизані цвяхами Забиваючи ненависть Всепроникаючу злобу У ворожу голову Очі ворожі Від страху скошені У сторону пекла Дияволу моляться марно Кінець їхній нестерпний Суворий Як обличчя святого. 29.09.2022 (19:08)
2022-10-31 16:00:11
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
@Джавелін ꑭ Байрактарович Дякую за відгук 😁
Відповісти
2022-10-31 16:02:49
Подобається
Інші вірші поета
When the Shadows Reveal Us Напевно... Окрім нас Каменепад
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1239
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232