Обличчя святого
Man Vi
(18+)
Цвяхи у пальцях Долонях Обличчя суворе Наче Ісусове Воно скривилося в болі Але все ще суворо Зціпивши зуби Кров, що її поглинає земля Захлинаючись від хвилі жадоби Вирощує ненависть Породжує злобу Та обличчя суворе Наче з ікони святого Воно не бажає добра Ореол із вен Терновий вінок Облилися потом Вкрилися муками Бажаннями смерті Кату своєму Схрещені пальці Хрестять смертного Хрещенним гнівом Рубаючи пальцями Пронизані цвяхами Забиваючи ненависть Всепроникаючу злобу У ворожу голову Очі ворожі Від страху скошені У сторону пекла Дияволу моляться марно Кінець їхній нестерпний Суворий Як обличчя святого. 29.09.2022 (19:08)
2022-10-31 16:00:11
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
@Джавелін ꑭ Байрактарович Дякую за відгук 😁
Відповісти
2022-10-31 16:02:49
Подобається
Інші вірші поета
Зумій! Розправити крила Venenum Уклін
Інші поети
Marry Dead
@marry_dead
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1519
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1881