Сни
Man Vi
Чи розповіси, Що у тебе в снах? Квіти як цвіли На твоїх губах? Як набухли вени Сумом, тяготою, Пальці всі примерзли До надій зимою. В березні розтануть, В квітні потепліють, В травні в твоїм саду Листячко пригріє. І біленька сукня, Наче цвіт вишневий, Буде дівувати У думках рожевих. Сниться тобі шелест Наших поцілунків? І душі той вереск, Що кричала лунко? Лунко, дзвінко й тихо, Сором серед люду. Тільки нам не сиро Від гнівного гулу. Хай кричать в сорочку, У шматок тканини, Сплетені із льону, Склеєні з довіри. Снилося тобі Як ми скрізь літали? Як ходили босі По земному краю? Як торкались неба? Як пісень співала? Снишся мені, леле: Ніжно цілувала.
2019-03-10 01:25:45
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rachel Ranral
Як це гарно!)
Відповісти
2019-03-10 11:05:03
1
Інші вірші поета
N E Z A B U D K A Останні секунди Тріск Вицвітають вірші
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2200
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1560