Сни
Чи розповіси, Що у тебе в снах? Квіти як цвіли На твоїх губах? Як набухли вени Сумом, тяготою, Пальці всі примерзли До надій зимою. В березні розтануть, В квітні потепліють, В травні в твоїм саду Листячко пригріє. І біленька сукня, Наче цвіт вишневий, Буде дівувати У думках рожевих. Сниться тобі шелест Наших поцілунків? І душі той вереск, Що кричала лунко? Лунко, дзвінко й тихо, Сором серед люду. Тільки нам не сиро Від гнівного гулу. Хай кричать в сорочку, У шматок тканини, Сплетені із льону, Склеєні з довіри. Снилося тобі Як ми скрізь літали? Як ходили босі По земному краю? Як торкались неба? Як пісень співала? Снишся мені, леле: Ніжно цілувала.
2019-03-10 01:25:45
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rachel Ranral
Як це гарно!)
Відповісти
2019-03-10 11:05:03
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1949
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4969