Сни
Чи розповіси, Що у тебе в снах? Квіти як цвіли На твоїх губах? Як набухли вени Сумом, тяготою, Пальці всі примерзли До надій зимою. В березні розтануть, В квітні потепліють, В травні в твоїм саду Листячко пригріє. І біленька сукня, Наче цвіт вишневий, Буде дівувати У думках рожевих. Сниться тобі шелест Наших поцілунків? І душі той вереск, Що кричала лунко? Лунко, дзвінко й тихо, Сором серед люду. Тільки нам не сиро Від гнівного гулу. Хай кричать в сорочку, У шматок тканини, Сплетені із льону, Склеєні з довіри. Снилося тобі Як ми скрізь літали? Як ходили босі По земному краю? Як торкались неба? Як пісень співала? Снишся мені, леле: Ніжно цілувала.
2019-03-10 01:25:45
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rachel Ranral
Як це гарно!)
Відповісти
2019-03-10 11:05:03
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2451
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2126