Відлуння міста

Man Vi

Давай загубимось у місті, Утратимо межу із часом. Не знати вихід з лабіринту, В якім ходитимемо разом, — Це так прекрасно, наче сон, І чути скрізь "Угу!" тих сов... Він буде медом у вухах, Якщо не вистачить розмов. Візьмемо сенс, що на плечах, Вкрадемо миті на вустах, Й підемо містом нелюдським. Нам вулиці таврують шлях, Ми лиш потягнемо за ним. І будем бавитись з зірками, Що кинуть в нас своєї мани, Полишать враз із Чимсь й з Нічим. І місто вдарить об цеглини, Тривогу викличе в квартирах, Піднімуть свічки, наче мрії, І полетять із ними в вирій. А ми — блукатимем щосили.

2019-02-20 23:28:02

6

0

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5169

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2853