Затихла
Затихла мелодія наших імен
Так ніжно і так кроткослівно
Цілунків випадки... чи був у них сенс?
Чому їхній вітер вже дише у спину?
Замовкла мелодія наших очей,
Взяла німота твоє трепетне тіло.
Заледве спадає із ніжних плечей.
І тягнеться довго, забуто, несміло.
І де ж то мелодія наших сердець?
Ось билися в такт. Тепер — хто куди...
Забули вони і тебе, і мене,
Згадати їм дай, куди тре іти.
2018-11-25 01:24:52
9
2