Затихла
Man Vi
Затихла мелодія наших імен Так ніжно і так кроткослівно Цілунків випадки... чи був у них сенс? Чому їхній вітер вже дише у спину? Замовкла мелодія наших очей, Взяла німота твоє трепетне тіло. Заледве спадає із ніжних плечей. І тягнеться довго, забуто, несміло. І де ж то мелодія наших сердець? Ось билися в такт. Тепер — хто куди... Забули вони і тебе, і мене, Згадати їм дай, куди тре іти.
2018-11-25 01:24:52
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Арвен
Мне спадабалася. Грустно... 😞
Відповісти
2018-11-25 07:10:26
1
Man Vi
@Арвен дзякую)
Відповісти
2018-11-25 09:22:29
Подобається
Інші вірші поета
Кава зі снігом Роз до ріжжя Сталось... Зумій!
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16750
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2367