Маківка
Марі Жаго
Нутрощі нутрощі нутрощі Змелені зсічені зсушені Втратила цвіт моя маківка Висохла та не розтрощена Пусто в середині порожньо Зломить рука мене зморщена Відьмі за пазуху зрощена Ще не кінець - буду мотанка Вбита прошита проколота Змелені зсушені нутрощі Нове життя буде гратися Доки моє забуватися
2023-07-23 18:16:58
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марі Жаго
от дякую я старалася, в мене з головою і емоційним станом все ок, якщо що.
Відповісти
2023-07-24 11:23:19
Подобається
Марі Жаго
Просто захотілося дарк-поезії
Відповісти
2023-07-24 11:23:32
Подобається
Інші вірші поета
Не співаю рок Птахи Без тебе Без приводу
Інші поети
Яна
@yana_krivobok
Lordy Tokito
@babylord
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208