Холод
Холод внутри, Лед — снаружи. Нас не спасти: Свет нам не нужен. Голос охрип, Сгорели нервы. Беззвучный крик, Кто рискнет первый? Я вновь в слезах: Мой мир разрушен. Слушаю страх, Бушует стужа. Дождись зари- Согреет душу. Свет возродит, А тьма - разрушит.
2019-01-13 18:55:32
26
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Марі Жаго
@Marry Kart 😃☺ спасибо)
Відповісти
2019-04-15 08:45:20
1
Mononoke
Отличное стихотворение!))) Если можно, его тоже в личку?
Відповісти
2019-06-02 08:41:13
1
Марі Жаго
@Mononoke ок.
Відповісти
2019-06-02 08:49:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4725
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5064