Холод
Марі Жаго
Холод внутри, Лед — снаружи. Нас не спасти: Свет нам не нужен. Голос охрип, Сгорели нервы. Беззвучный крик, Кто рискнет первый? Я вновь в слезах: Мой мир разрушен. Слушаю страх, Бушует стужа. Дождись зари- Согреет душу. Свет возродит, А тьма - разрушит.
2019-01-13 18:55:32
26
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Марі Жаго
@Marry Kart 😃☺ спасибо)
Відповісти
2019-04-15 08:45:20
1
Mononoke
Отличное стихотворение!))) Если можно, его тоже в личку?
Відповісти
2019-06-02 08:41:13
1
Марі Жаго
@Mononoke ок.
Відповісти
2019-06-02 08:49:49
Подобається
Інші вірші поета
Під куполом неба (пісня) Не співаю Не співаю рок Розумієш
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2524
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5754