Під дверима
Марі Жаго
Розплющив очі - сонце сходе, Зустріну ранок знов на сходах Під твоїми дверима, натщесерце. Тілько не  сердся, І не гляне, як сходе по східцях. А я ж проводжаю поглядом, зачаровано: прямує на схід, тож  на сходку. Схопив би тебе за гнучкий стан, Вкрав би... —не дозволяєш. Лише очі сумні прямують за тобою, А ноги завше до твого дому, Наче безхатько — плачевний стан. Шепочу обвітренними вустами Свої зізнання, як шелест листя. Висохшими очима дивлюся в небо, Чекаю, може колись доторкнетеся до мене — твоя тінь. Лиш поет години цілі пише вірші геть без цілі, я ж чекаю на жадану прохолоду. Твій килимок під дверима.
2023-07-31 21:18:12
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марі Жаго
Знайшла в нотатках, спогади про участь у проекті)
Відповісти
2023-08-01 06:47:33
Подобається
Марі Жаго
дякую)
Відповісти
2023-08-04 04:44:47
Подобається
Інші вірші поета
Колискова Серпанок НЕ ПОКИДАЙ Не співаю рок
Інші поети
N M
@_winter
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4998
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10865