Птахи
Я не знаю своєї долі
В який день не розплющу очі
Та мине не одне століття й
Потону між чужих історій
А дерева все ж так привітно
лоскотатимуть чужі скроні
І літатимуть в небі птахи
Хай там що Тріпотітимуть крила
Може так же на них знов подивишся ти
Знов тривога. Сирена і дві стіни.
(Сподіваюсь не знаєш про що я)
Не бажай зрозуміти як ми жили
Бо романтики мало в чужому болі.
2024-05-12 17:10:27
2
0