Птахи
Я не знаю своєї долі В який день не розплющу очі Та мине не одне століття й Потону між чужих історій А дерева все ж так привітно лоскотатимуть чужі скроні І літатимуть в небі птахи Хай там що Тріпотітимуть крила Може так же на них знов  подивишся ти Знов тривога. Сирена і дві стіни. (Сподіваюсь не знаєш про що я) Не бажай зрозуміти як ми жили Бо романтики мало в чужому болі.
2024-05-12 17:10:27
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12476
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1966