Спати під дощі

Марі Жаго

Війна триває вже не перший день Не перший день тривають градові дощі Шалений вітер завиваючих пісень Скрадає вибухи тої грози вночі. Вони навчились по чужих слідах Перевіряти стежку раз у раз Усіх торкнулася одна біда Війна змела собою мирний час. Вони навчились спати під дощі Непролитих колючих сліз Вони тримають у руках своїх ключі Не відкивають двері, а проходять крізь.

2023-07-31 20:33:01

Інші вірші поета

Під куполом неба (пісня) Без приводу Сатир Під дверима

Інші поети

Carla Gaona

@KuroShiro

Анастасия Гавриленко

@gavrnasty

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8358

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

4969