Вуста
Твої вуста — яскравими рожевими плямами лишаються на моїх комірцях, і завжди чіткими відбитками в свіжих, паперових листах, маленькими червоними смайлами з кожним "кохаю", "привіт". І все в нас просто чудово, але, на жаль, я — звичайнісінький кіт.
2020-10-14 17:08:50
26
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анатолій Івасик
Червонокнижний вірш
Відповісти
2020-10-14 17:10:06
1
Марі Жаго
Відповісти
2020-10-14 17:11:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2539
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4942