Вуста
Марі Жаго
Твої вуста — яскравими рожевими плямами лишаються на моїх комірцях, і завжди чіткими відбитками в свіжих, паперових листах, маленькими червоними смайлами з кожним "кохаю", "привіт". І все в нас просто чудово, але, на жаль, я — звичайнісінький кіт.
2020-10-14 17:08:50
26
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анатолій Івасик
Червонокнижний вірш
Відповісти
2020-10-14 17:10:06
1
Марі Жаго
@Анатолій Івасик 😆💋
Відповісти
2020-10-14 17:11:41
Подобається
Інші вірші поета
Під куполом неба (пісня) Про каву Без тебе БІЛЬШЕ НІ СЛОВА
Інші поети
Poet of Dark Rose
@Poet_of_Dark_Rose
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10761
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2244