Вуста
Твої вуста — яскравими рожевими плямами лишаються на моїх комірцях, і завжди чіткими відбитками в свіжих, паперових листах, маленькими червоними смайлами з кожним "кохаю", "привіт". І все в нас просто чудово, але, на жаль, я — звичайнісінький кіт.
2020-10-14 17:08:50
26
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анатолій Івасик
Червонокнижний вірш
Відповісти
2020-10-14 17:10:06
1
Марі Жаго
Відповісти
2020-10-14 17:11:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2617
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437