Вуста
Марі Жаго
Твої вуста — яскравими рожевими плямами лишаються на моїх комірцях, і завжди чіткими відбитками в свіжих, паперових листах, маленькими червоними смайлами з кожним "кохаю", "привіт". І все в нас просто чудово, але, на жаль, я — звичайнісінький кіт.
2020-10-14 17:08:50
26
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анатолій Івасик
Червонокнижний вірш
Відповісти
2020-10-14 17:10:06
1
Марі Жаго
@Анатолій Івасик 😆💋
Відповісти
2020-10-14 17:11:41
Подобається
Інші вірші поета
Сатир Обрывки Не відпустить... Чуєш?
Інші поети
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3269
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2993