До світла
Випустила всі свої страхи на папір – Чорними зміями звиваються, жахають – препарую по одинці. Зціджую їх цілющу отруту Загартовую душу Відкриваю серце. Як одержимий паломник, крокую в найглибші світи підсвідомості - з розплющеними очима. Хотіла знайти ту маленьку дівчинку, що править балом, а вона лише частина пазлу. Беру ЇЇ-СЕБЕ за руку й сміливо крокую вперед. Крізь кромішню темінь до світла.
2024-10-30 11:10:02
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10174
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4724