До світла
Випустила всі свої страхи на папір – Чорними зміями звиваються, жахають – препарую по одинці. Зціджую їх цілющу отруту Загартовую душу Відкриваю серце. Як одержимий паломник, крокую в найглибші світи підсвідомості - з розплющеними очима. Хотіла знайти ту маленьку дівчинку, що править балом, а вона лише частина пазлу. Беру ЇЇ-СЕБЕ за руку й сміливо крокую вперед. Крізь кромішню темінь до світла.
2024-10-30 11:10:02
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2611
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2071