До світла

Марі Жаго

Випустила всі свої страхи на папір – Чорними зміями звиваються, жахають – препарую по одинці. Зціджую їх цілющу отруту Загартовую душу Відкриваю серце. Як одержимий паломник, крокую в найглибші світи підсвідомості - з розплющеними очима. Хотіла знайти ту маленьку дівчинку, що править балом, а вона лише частина пазлу. Беру ЇЇ-СЕБЕ за руку й сміливо крокую вперед. Крізь кромішню темінь до світла.

2024-10-30 11:10:02

Інші вірші поета

БІЛЬШЕ НІ СЛОВА Колискова Сатир Під дверима

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

cherioo

@cherioo

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3818

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4868