Гідність в пам'яті
Мар'ян Кофлюк
....Небо вкрила темна ніч, І тільки солдати стоять пліч-о-пліч. Оберігають наш солодкий сон, Щоб не забрали нас вороги в полон Не відійдуть вони ні кроку назад І не страшний їм ворожий "град". Бо рідна їм земля, то єдиний скарб, Який носить в серці кожний солдат. За недоспані ваші холодні ночі, За біль на серці і мокрі очі. Нехай загинуть війська ворожі По той бік колючої огорожі. Біль і смуток піде в забуття. Доля солдата хай буде в Божих руках. Хай подіям цим нема вороття, Але в наших серцях пам'ять про хлопців завжди жива! M@rkoff
2019-03-03 17:39:09
1
0
Інші вірші поета
Роки летять Боротьба Світ у смутку Живи солдате
Інші поети
Юлія
@loveislife
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5714
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2098