Старіння
Marina Parthenovith
Ти відчуваєш тепло, Ти відчуваєш дотик... Це нестерпний біль, Що поглинає тебе, Що не відпускає тебе... І ти вже відчуваєш, Як ти старієш. Ти старієш повільно і вільно, Хоча це остання можливість, Остання можливість відчути, Як б'ється серце, Як ти дихаєш.
2018-04-24 18:06:48
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ЭлеоНора
Мені дуже подобається🙂
Відповісти
2018-04-24 22:25:13
1
Marina Parthenovith
Дякую, дуже приємно)
Відповісти
2018-04-24 22:26:19
Подобається
Інші вірші поета
Нове покоління Весна, як не весна ...Ностальгія... Crazy-бабам
Інші поети
Hayami-chan
@Zakuro_chan
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12354
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1378