Нове покоління
Marina Parthenovith
О нове покоління! Ну як іще назвати вас. Це нове покоління, Сидить у иелефонах, Лайки заробля, Друзів тут шука. О нове покоління, Друзі ці не вічні, А лайки завтра є, Потім їх вже нема. Сидячи у телефоні, Хочаб важливе щось робіть. О нове покоління, Замінить скоро наше. Не треба сумувати, У нас ще є й реальність, Народ великий наш, Мрій що не збулись, Ще більше.
2018-05-04 14:02:04
4
0
Інші вірші поета
...Ностальгія... Crazy-бабам ...Керамові... Наболіло.
Інші поети
typeof null
@heavens_are_fake
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3518
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4850