Заманила його...
Marina Parthenovith
Ця ніч, якась магічна, Навіть трошки незвична: Місяць сяє наче в день Тай море хвилюється сильно. А на березі пара сидить, Ця пара також, дивна якась: Наче і добре все, Але щось за душу брало, Щось манило до них. Ця дівчина наче русалка, Манила до себе кохання, Манила і посміхалась повільно. І очі блещали грайливо. А хлопець, як зачарований Не міг відвести погляд, Не міг поворохнутись Бо закоханий, бо зачарований. І криво, і хтиво всміхається, І руки до неї простяга Та хоче спіймати, Але не виходить, тіка та від нього. І знову хоче зловити, Принцесу, королеву Ночі... Русалку, що тільки в ночі Розкриє свої таємниці... Ця ніч, якась дивна: Молода пара зникла з очей, Залишивши кола по воді, Хвилі у воді Та сміх у повітрі, Який повільно стихає.
2018-05-02 12:37:59
3
0
Інші вірші поета
Ненависть Великий механізм Наболіло. Нове покоління
Інші поети
Vasyl Stewart
@vasylstewart
Keiana Smith
@crazyreader99
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16563
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2260