Заманила його...
Ця ніч, якась магічна, Навіть трошки незвична: Місяць сяє наче в день Тай море хвилюється сильно. А на березі пара сидить, Ця пара також, дивна якась: Наче і добре все, Але щось за душу брало, Щось манило до них. Ця дівчина наче русалка, Манила до себе кохання, Манила і посміхалась повільно. І очі блещали грайливо. А хлопець, як зачарований Не міг відвести погляд, Не міг поворохнутись Бо закоханий, бо зачарований. І криво, і хтиво всміхається, І руки до неї простяга Та хоче спіймати, Але не виходить, тіка та від нього. І знову хоче зловити, Принцесу, королеву Ночі... Русалку, що тільки в ночі Розкриє свої таємниці... Ця ніч, якась дивна: Молода пара зникла з очей, Залишивши кола по воді, Хвилі у воді Та сміх у повітрі, Який повільно стихає.
2018-05-02 12:37:59
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3191
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1663