Без назви (були і сумні моменти до К.)
MAryy
Здається, що чиста як сніг Але знову стікаю водою І не знаю, що вже робити Залитися кавою Чи знову віддатися осені І душу ятрять застарені рани І зараз не знаю, як бути вже далі Куди самій подітися І що мені робити І сльози мені промили всі очі Чи може чекати ? А може й тікати? Від себе самої... І знаю, що так нікуди не можна Душа і думки все одно всіх знайдуть А тільки віддам я на призволяще Розкритую душу воронам чорним І от вже хотіла, було все прикрити І знову розкрита, роздягнена вдосталь Забита словами... І вже я не чую, як болять рани Здається, що відболіло, перестало пекти І тільки лишається гнити душі
2018-12-05 19:33:29
1
0
Інші вірші поета
Моє Відчуття Початок. Ода каві Мої рідні очі
Інші поети
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1640
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1962