Без назви (були і сумні моменти до К.)
Здається, що чиста як сніг Але знову стікаю водою І не знаю, що вже робити Залитися кавою Чи знову віддатися осені І душу ятрять застарені рани І зараз не знаю, як бути вже далі Куди самій подітися І що мені робити І сльози мені промили всі очі Чи може чекати ? А може й тікати? Від себе самої... І знаю, що так нікуди не можна Душа і думки все одно всіх знайдуть А тільки віддам я на призволяще Розкритую душу воронам чорним І от вже хотіла, було все прикрити І знову розкрита, роздягнена вдосталь Забита словами... І вже я не чую, як болять рани Здається, що відболіло, перестало пекти І тільки лишається гнити душі
2018-12-05 19:33:29
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3300
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3120