Без назви
(були і сумні моменти до К.)
Здається, що чиста як сніг
Але знову стікаю водою
І не знаю, що вже робити
Залитися кавою
Чи знову віддатися осені
І душу ятрять застарені рани
І зараз не знаю, як бути вже далі
Куди самій подітися
І що мені робити
І сльози мені промили всі очі
Чи може чекати ?
А може й тікати?
Від себе самої...
І знаю, що так нікуди не можна
Душа і думки все одно всіх знайдуть
А тільки віддам я на призволяще
Розкритую душу воронам чорним
І от вже хотіла, було все прикрити
І знову розкрита, роздягнена вдосталь
Забита словами...
І вже я не чую, як болять рани
Здається, що відболіло,
перестало пекти
І тільки лишається гнити душі
2018-12-05 19:33:29
1
0