Без назви (були і сумні моменти до К.)
Здається, що чиста як сніг Але знову стікаю водою І не знаю, що вже робити Залитися кавою Чи знову віддатися осені І душу ятрять застарені рани І зараз не знаю, як бути вже далі Куди самій подітися І що мені робити І сльози мені промили всі очі Чи може чекати ? А може й тікати? Від себе самої... І знаю, що так нікуди не можна Душа і думки все одно всіх знайдуть А тільки віддам я на призволяще Розкритую душу воронам чорним І от вже хотіла, було все прикрити І знову розкрита, роздягнена вдосталь Забита словами... І вже я не чую, як болять рани Здається, що відболіло, перестало пекти І тільки лишається гнити душі
2018-12-05 19:33:29
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5365
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2065