Вода
Вода стікає по підвалах. Вода стікає по ліжках. Вода стікає по землі. Вода стікає по мені. Тече на ліво, Зліва в право. Тече, тектиме і текла. Тектиме, бо не має права, Щоб кров по венах не текла. Хотілося б весь вік кричати, І всі години в переліт, Шукати, плакати, стогнати. Щоб посмішку удень вдягти. І говорити в алфавіт. І так всі ночі напроліт. А що тепер? Тепер, напевно, вже час ламати моноліт, Під ним цвітуть пахучі трави; Живе маленький неофіт. Малим родився, Ним і вмре. Такії довго не живуть. Їх душать в ліках, топлять в нервах. Бо ті навзрид лише ревуть. А люди у вогні — Купаються в багні, Всміхаються стіні, Згинаються у небутті.
2019-12-06 00:46:06
4
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4653
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1561