Вода
Вода стікає по підвалах. Вода стікає по ліжках. Вода стікає по землі. Вода стікає по мені. Тече на ліво, Зліва в право. Тече, тектиме і текла. Тектиме, бо не має права, Щоб кров по венах не текла. Хотілося б весь вік кричати, І всі години в переліт, Шукати, плакати, стогнати. Щоб посмішку удень вдягти. І говорити в алфавіт. І так всі ночі напроліт. А що тепер? Тепер, напевно, вже час ламати моноліт, Під ним цвітуть пахучі трави; Живе маленький неофіт. Малим родився, Ним і вмре. Такії довго не живуть. Їх душать в ліках, топлять в нервах. Бо ті навзрид лише ревуть. А люди у вогні — Купаються в багні, Всміхаються стіні, Згинаються у небутті.
06.12.2019
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11356
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8219