Подорож
Я поїду туди, Де ніхто не знайде. Де шукатимуть вічність, Де ніхто не прийде. Я поїду далеко, Може, навіть за край. Я для себе відкрию Свій загублений рай. Я поїду і піду. Піду в світ цей широкий. Запрацююсь, забудусь... Погляд стане жорстокий. Я поїду до сонця, До небес, де моря Неупинно штормують Мого корабля. Я поїду туди, Де ніхто не знайде. Моє тіло холодне Будь-хто пройде.
2019-12-06 00:40:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1657
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669