Настав новий день у новому місті,Оля дуже рано прокинулася,щоб все встигнути,та з ліжка ніяк не хотілося вставати,але вона все ж таки піднялася,вмилася і пішла готувати сніданок.Під час сніданку у неї були різні думки,про те чи візмуть її на роботу,а якщо візмуть,то як її прийме новий колектив,вона дуже хвилювалася,через ці хвилювання вона навіть мало поснідала.На годиннику вже була майже дев'ята,Оля почала збиратися,щоб іти шукати роботу.Хвилювання її не покидало,та все ж вона вийшла з квартири і ледь впевнено прямувала містом.За професією Оля була офіціанткою їй чомусь дуже подобалася ця робота,хоча батьки хотіли,щоб донька була вчителькою,та Олі до душі припала професія офіціантки і батьки погодилися з її вибором.
  Оля знову поринула в свої думки,аж раптом вона побачила ресторан і об'яву,яка висіла на дверах ресторану:"Потрібні офіціанти,прибиральниця, і бармен".Коли Оля побачила цю об'яву вона дуже зраділа,але і водночас знову розхвилювалася,та все ж вона наважилася,вона відчинила двері і зайшла до ресторану,в неї був такий розгублений погляд,що вона не могла зрушити з місця де стояла.Олю побачила адміністратор цього ресторану,вона підійшла до Олі і спитала:
-Доброго дня,що вас цікавить?
-Доброго дня,мене цікавить робота офіціанта.-сказала Оля тремтячим голосом.
-Добре,давайте пройдемо до мого кабінету там і поговоримо.-адміністратор з Олею пішли до кабінету.
  Очі Олі розбігалися їй все хотілося тут роздивитися,бо ресторан був дуже гарний.
-Ось ми і прийшли.-сказала Оксана Ігорівна,так звали адміністратора.
-Вам справді потрібні офіціанти?-спитала Оля.
-Так,а у вас є документи про навчання з собою?
-Так,звісно,є.-Оля витягла документи із сумки і тремтячими руками поклала на стіл.
-Не переживайте так.-сказала Оксана і почала розглядати документи Олі.
  Доки Оксана розглядала документи,Оля дуже непокоїлася.
-Ну що ж ви чудово навчалися,я можу вас взяти на тиждень,це буде випробувальний тиждень,якщо ви добре будете справлятися з роботою,то я вас візьму офіційно.
-Дуже дякую,а коли приступати?-спитала вже більш впевнено і радісно Оля.
-Завтра рівно о дев'ятій я вас буду чекати.
-Добре я прийду,до побачення.
-До побачення.
  Оля вийшла з ресторану і посмішка на її обличчі,так і сяяла,від радості вона трохи вирішила прогулятися містом.Додому вона поверталася,безмежно щасливою,сьогоднішній день для Олі приніс тільки хороші емоції,а погулявши містом,воно ще дужче сподобалося Олі.
  Оля вже була вдома,вона одразу ж подзвонила до тата і поділилася чудовою новиною.
-Алло,привіт татусю,в мене чудова новина,мене прийняли в ресторан,правда тільки на випробувальний тиждень,а якщо добре буду працювати,то приймуть офіційно.
-Ми тебе вітаємо,донечко,і віримо що ти впораєшся.
-Дякую,татусю,а як ви там з мамою поживаєте?
-Та у нас все добре,але за тобою скучили,хочемо тебе вже побачити.
-Та не сумуйте,я постараюся приїхати десь за тиждень.
-Що справді?
-Так,тільки відбуду випробувальний тиждень і приїду.
-Це дуже добре,доню,ми тебе чекаємо з нетерпінням.-сказав радісно тато.
-Добре,татусю,ще здзвонимося я іду щось готувати їсти,бо проголодалася.
-Добре,доню.
-Все папа,тату,люблю вас із мамою.
-Папа,донечко,і ми тебе любимо.
  Оля почала готувати їсти з дуже гарним настроєм,вона повечеряла,прийняла душ і заснула,та сьогодні вона вже засинала не з хвилюванням,а з радістю.