Кохання-не гра.
Я кохання твого не розумію, А може ти і не кохаєш? Та ні я в це не повірю, Що ти зі мною тільки граєш. Прошу,як не кохаєш то іди, Я відпущу тебе,тримать не буду. Бо я не витримаю цієї гри, Якщо не підеш ти,то я піду. Не озирнуся я тобі у слід, І сльози за тобою проливать не буду. Я тільки тихо так скажу собі: "Я сильна,я це все забуду". От тільки досі я не розумію, Чому кохаю ти мені казав? Чому дарив мені надію? Чому ти з моїм серцем грав? Адже,кохання-це не гра. Кохання-найщиріше почуття, Якщо ти,милий,це не знав, То ти ніколи й не кохав.
2018-12-10 15:19:30
11
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Mashka Zelenchuk
Відповісти
2018-12-10 19:33:22
1
Seven
Дуже класний вірш.
Відповісти
2018-12-10 19:46:44
1
Mashka Zelenchuk
@Seven дякую мені приємно😊❤
Відповісти
2018-12-10 19:55:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508