Кохання-не гра.
Mashka Zelenchuk
Я кохання твого не розумію, А може ти і не кохаєш? Та ні я в це не повірю, Що ти зі мною тільки граєш. Прошу,як не кохаєш то іди, Я відпущу тебе,тримать не буду. Бо я не витримаю цієї гри, Якщо не підеш ти,то я піду. Не озирнуся я тобі у слід, І сльози за тобою проливать не буду. Я тільки тихо так скажу собі: "Я сильна,я це все забуду". От тільки досі я не розумію, Чому кохаю ти мені казав? Чому дарив мені надію? Чому ти з моїм серцем грав? Адже,кохання-це не гра. Кохання-найщиріше почуття, Якщо ти,милий,це не знав, То ти ніколи й не кохав.
2018-12-10 15:19:30
12
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Mashka Zelenchuk
@Сергій Оксентюк дякую😀😄
Відповісти
2018-12-10 19:33:22
1
Seven
Дуже класний вірш.
Відповісти
2018-12-10 19:46:44
1
Mashka Zelenchuk
@Seven дякую мені приємно😊❤
Відповісти
2018-12-10 19:55:19
Подобається
Інші вірші поета
Чи варто на життя своє жалітись??? Радісний день Я покохала надто пізно... Не твоя вина...
Інші поети
Little Lee
@LeeLee9
Soumyadip
@soumyadip
BW
@NadaBW
Схожі вірші
Всі
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7464
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3436