Серце
Моє серце було крижане, і ніхто б його не розтопив. Але якось я тебе зустріла, І серце мені відповіло: "Дівчинко ти ж знаєш я довго мовчало, та зараз здається я закричало". Цей голос з середини так і лунав, бо він наперед усе вже знав. І серце своє тобі я відкрила, Й люблю я тобі лиш говорила. Ти серце моє зумів розтопити, і як ніхто мене полюбити. Ти чудом своїм мене називав, Й слова кохання мені дарував. З тобою я щастя відчула, Й про смуток свій вже забула. Я дякую Богу за тебе, бо ти найдорожчий для мене.
2018-12-09 12:12:14
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сергій Оксентюк
Чудовий вірш😄
Відповісти
2018-12-09 16:33:28
1
Mashka Zelenchuk
Відповісти
2018-12-09 17:54:03
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3247
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744