Серце
Моє серце було крижане, і ніхто б його не розтопив. Але якось я тебе зустріла, І серце мені відповіло: "Дівчинко ти ж знаєш я довго мовчало, та зараз здається я закричало". Цей голос з середини так і лунав, бо він наперед усе вже знав. І серце своє тобі я відкрила, Й люблю я тобі лиш говорила. Ти серце моє зумів розтопити, і як ніхто мене полюбити. Ти чудом своїм мене називав, Й слова кохання мені дарував. З тобою я щастя відчула, Й про смуток свій вже забула. Я дякую Богу за тебе, бо ти найдорожчий для мене.
2018-12-09 12:12:14
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сергій Оксентюк
Чудовий вірш😄
Відповісти
2018-12-09 16:33:28
1
Mashka Zelenchuk
Відповісти
2018-12-09 17:54:03
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3873
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17098