Серце

Mashka Zelenchuk

Моє серце було крижане, і ніхто б його не розтопив. Але якось я тебе зустріла, І серце мені відповіло: "Дівчинко ти ж знаєш я довго мовчало, та зараз здається я закричало". Цей голос з середини так і лунав, бо він наперед усе вже знав. І серце своє тобі я відкрила, Й люблю я тобі лиш говорила. Ти серце моє зумів розтопити, і як ніхто мене полюбити. Ти чудом своїм мене називав, Й слова кохання мені дарував. З тобою я щастя відчула, Й про смуток свій вже забула. Я дякую Богу за тебе, бо ти найдорожчий для мене.

2018-12-09 12:12:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сергій Оксентюк

Чудовий вірш😄

Відповісти

2018-12-09 16:33:28

Mashka Zelenchuk

@Сергій Оксентюк дякую😀😄

Відповісти

2018-12-09 17:54:03

Інші вірші поета

Кохання-не гра. Вже надто пізно... Кохання-страждання Моє життя...

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Siriin

@Siriin

Neha

@neha_09

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1474

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1668