Кохання-страждання
Я так намагалася бути щасливою, Та в мене ніяк це не виходило. Хоч усмішка з обличчя мого несходила. Я все одно була нещасливою. Моє обличчя вдень сміялося, А ночами я безмежно страждала Мене питали:"Що з тобою сталося?" У відповідь їм:"Я закохалася". Ви знаєте як боляче було мені, Бо я не знала чи мене кохають. Його вчинки доводять до сліз Слова його мене вбивають. Сьогодні поруч він,а завтра ні. Кохаю каже,а потім знову йде. Як зрозуміти чи це кохання, чи просто нове моє страждання?
2018-11-26 17:42:15
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сергій Оксентюк
Пробиває до глибини душі І постають старі історії. Це ніби в десятку попасти, Словами, думками і всім цим разом
Відповісти
2018-11-26 18:06:02
2
Mashka Zelenchuk
Відповісти
2018-11-26 18:11:06
2
Сергій Оксентюк
Відповісти
2018-11-26 18:11:30
2
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3334
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5576