Кохання-страждання
Mashka Zelenchuk
Я так намагалася бути щасливою, Та в мене ніяк це не виходило. Хоч усмішка з обличчя мого несходила. Я все одно була нещасливою. Моє обличчя вдень сміялося, А ночами я безмежно страждала Мене питали:"Що з тобою сталося?" У відповідь їм:"Я закохалася". Ви знаєте як боляче було мені, Бо я не знала чи мене кохають. Його вчинки доводять до сліз Слова його мене вбивають. Сьогодні поруч він,а завтра ні. Кохаю каже,а потім знову йде. Як зрозуміти чи це кохання, чи просто нове моє страждання?
2018-11-26 17:42:15
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сергій Оксентюк
Пробиває до глибини душі І постають старі історії. Це ніби в десятку попасти, Словами, думками і всім цим разом
Відповісти
2018-11-26 18:06:02
2
Mashka Zelenchuk
@Сергій Оксентюк 😊😊😉
Відповісти
2018-11-26 18:11:06
2
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk 😄😋
Відповісти
2018-11-26 18:11:30
2
Інші вірші поета
Чи варто на життя своє жалітись??? Я покохала надто пізно... Радісний день Почуття
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2503