Кохання-страждання
Я так намагалася бути щасливою, Та в мене ніяк це не виходило. Хоч усмішка з обличчя мого несходила. Я все одно була нещасливою. Моє обличчя вдень сміялося, А ночами я безмежно страждала Мене питали:"Що з тобою сталося?" У відповідь їм:"Я закохалася". Ви знаєте як боляче було мені, Бо я не знала чи мене кохають. Його вчинки доводять до сліз Слова його мене вбивають. Сьогодні поруч він,а завтра ні. Кохаю каже,а потім знову йде. Як зрозуміти чи це кохання, чи просто нове моє страждання?
2018-11-26 17:42:15
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сергій Оксентюк
Пробиває до глибини душі І постають старі історії. Це ніби в десятку попасти, Словами, думками і всім цим разом
Відповісти
2018-11-26 18:06:02
2
Mashka Zelenchuk
Відповісти
2018-11-26 18:11:06
2
Сергій Оксентюк
Відповісти
2018-11-26 18:11:30
2
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9526
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1800