Вже надто пізно...
Mashka Zelenchuk
Вони кохали,немов діти Він дарував щодня їй квіти. Не знали,що таке страждання І враз скінчилося кохання. Вона кричала не пускай, Тримай міцніше мою руку, А він сказав лишень прощай, Твоя любов для мене мука. Вже з іншою на вівтарі, А бідолашна лежить в труні. Він зрозумів,нарешті все Та було пізно надто вже. Не стало вже її на світі, Не може більше він радіти. Покинув він свою дружину Пішов із нею в домовину І плачуть рідні,плачуть всі А їх несуть обох в труні. Нарешті будуть разом вдвох, Їх поєднав Всевишній Бог.
2018-09-25 08:47:23
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk зрозуміло
Відповісти
2018-09-25 11:48:15
1
Олександр Гусейнов
Гарно
Відповісти
2018-09-25 19:50:24
1
Mashka Zelenchuk
@Олександр Гусейнов дякую
Відповісти
2018-09-25 19:51:17
1
Інші вірші поета
Чи варто на життя своє жалітись??? Кохання-не гра. Серце Хвора тобою...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8036
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13935