Втратила назавжди
Я знаю втратила тебе назавжди, І більше не верну тебе ніяк. Бо вибрав іншу ти,як завжди Скажи,чому вчинив ти так? Чому казав,що більш її не любиш? Казав,що завжди будеш поруч ти. І більш мене,ти вже не приголубиш. Чом вирішив від мене ти піти? Та це нічого заживуть ті рани, Забуду я тебе вже назавжди. І з іншим буду я щаслива, І будь щасливий з нею ти.
2018-09-25 08:55:04
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Маргаритка
Зберегла, бо дуже сподобалось
Відповісти
2018-09-25 11:41:42
2
Mashka Zelenchuk
@Маргаритка дуже дякую,мені приємно😊😍
Відповісти
2018-09-25 11:48:39
1
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk завжди прошу
Відповісти
2018-09-25 11:49:01
2
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3719
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2633