Почуття
Я вже не вірила в кохання, і людям важко довіряла. В житті були лише страждання, Та бути сильною собі я обіцяла. Я вже не плакала ночами, На зло усім я посміхалась. І так минали дні за днями, та сталось так я закохалась. І в один день усе змінилось Моє серце тобі відкрилось Ти подарив мені надію Тепер я лиш про тебе мрію Тобі я серце віддала, Тебе я палко покохала. Немов би з розуму зійшла, Моя душа вогнем палала. А ти зірвав кохання квітку, Знищив наші почуття. Душу помістив ти в клітку, Й навік пішов у забуття. P.s:за чудове продовження вірша вдячна-RAIN
2018-11-20 19:05:43
12
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Mashka Zelenchuk
@Юрий Соколов файно дякую😊
Відповісти
2018-11-20 20:00:49
Подобається
Hedgehog
Аж пройняло до серця💘
Відповісти
2018-12-01 21:15:40
1
Mashka Zelenchuk
@Hedgehog ой дякую дуже😊😊😄
Відповісти
2018-12-01 21:21:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2210
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1851