Панна Ніч і пан День
May Ling
Зорі на небі переливаються зі світло голубого в яскраво жовтий. Молода дівчина Ніч сидить і дивиться як красиво відблискуе її волосся на небі, воно горить синім, фіолетовим, чорним, голубом, рожевим... Ніжна шовкова тканина з блискітками розвивається на вітру... Милуїться красунею Ніч весь світ, кожна жива істота і кожна по своїму. Хто спить, хто розглядає зорі, гуляе, малюе, досліджує... - Панно Ніч... Тихо, шопотом промовив День - Що сталося? - Вже мае світами панночко - Уже? Так рано... Засмутився Ніч - Нічого Ніченько моя, сідай послухай скрипку мою. Встала Ніч і поступилася місцем панові Дню, він сів дістав свою скрипку і почав грати. Зразу прокинулися пташки, почали співати, звірі пропрокидалися, люди повставали ранесенько... Ніч як зачарована стоїть і слухае... - Ну як тобі? - Ой, як це чудово... Прекрасна скрипка...
2020-08-22 21:13:31
4
0
Інші вірші поета
Кохання Кульбабки Малий критик Далеко але близько в соц мережах...
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Noor Jahan
@noon_the_force
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2197
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3250