З першого разу
Євген Мазурок
З першого разу все починається і закінчується. Ніхто не народжується з друго разу і померти теж не можна з другого разу. Потрібно завжди підготуватись до того самого першого разу. А інакше з другого разу не буде того , що було на початку. Не зміг зробити за перший раз не здавайся роби як знаєш і не помилишся. Ніколи не пізно відмовитись від другого разу і продовжити перший. Якщо ти не можеш щось зрозуміти з першого разу з другого не вдумаєшся. Якщо не полюбиш одразу то втратиш ти любов оту в повторному разі. Якщо ти не зміг почати першу спробу . Не бійся це не початок другої , а початок підготовки до першої.Ніколи не треба робити все з другої спроби бо ти засумніваєшся в собі ,як сильна людина. І та сила твоя вона покине тебе навіки перед тим ніж ти зрозумієш свою помилку.
2019-04-14 17:04:43
5
0
Інші вірші поета
Гра під назвою "Життя" Слух тіла Шизофренія Кажуть ...
Інші поети
Beatrice
@shiira
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2915
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1241