У вогні... (Софі)
Володимир Мельник
Будь ласка, ти пробач мені, Що я палаю у вогні, Як думаю, що в тебе інша. І з кожним днем мені все гірше. Та поміж тисяч всіх персон Серденько б'ється в унісон Лише з твоїм... Воно ж холодне, Бо в демона вогню в полоні. У вас угода непорушна, І магія ця надпотужна. А на кону - життя чи смерть... Знову летить все шкереберть! Болотяне лихе відьмисько; Зелений слиз - і гидко, й слизько; Прокляття, чари, КальцифЕр Всі дрова, що лиш міг пожер. І зАмок знов кудись мандрує; Опудало двері штурмує... А в мене купа прибирання, І в серці сховане кохання... Я знаю - старша я, невдаха, Себе жалію, бідолаха. Та мрію, хоч би у вісні, Щоб ти всміхався лиш мені... . . . . . (Натхненно і за мотивами: роман "Мандрівний замок Хаула", Діана Вінн Джонс) 24.01.2022
2022-01-24 06:23:51
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ДУЖЕ ДУЖЕ і ДУЖЕ класний вірш 🌟
Відповісти
2022-01-24 08:31:26
1
Володимир Мельник
@просто веселка Дякую!🙏 Книга просто чудова, раджу прочитати. До речі, є аніме Міядзакі, обов'язково треба подивитися.
Відповісти
2022-01-24 13:03:17
1
просто веселка
@Володимир Мельник пасібки, коли буде вільний час обов'язково подивлюся)
Відповісти
2022-01-24 14:10:00
1
Інші вірші поета
Нині місяць сяє в повні Здуру втрапив у твій капкан Не заламуй картинно руки Ти всміхаєшся просто так
Інші поети
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10273
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2340