Mlm
Вона була розумною дівчиною, з темним мов земля волоссям, і карими очима, які завжди нагадували молочний шоколад. Мала багато друзів, завжди усміхалась й не боялась дати здачі. Він, рудий зеленоокий хлопець, який завжди робив те, що вважав за потрібно, не зважаючи на думку оточуючих, не боячись осуду та притримуючись власної думки. Їх об'єднувала промениста усмішка та дзвінкий сміх, доброта, та любов. Їх називали найкращою парою, найрозумнішими, навіть ставили у приклад іншим. Але сердце хлопця назавжди належало тому русоволосому хлопцю з сіро-голубими очима, який дарував свою усмішку та сміх лише йому. Який кожну ніч боровся з бажанням покинути цей світ, і шукав ту саму ниточку щоб залишитись в цьому житті, тому самому хлопцю який танув від його поцілунків. І тому самому хлопцю який колись заборонив собі проявляти емоції, щоб не плакати від всіх його проблем в житті, але знайшов сили в собі, щоб знову відкритись комусь. Але ніхто не помітив в їх поглядах ніжності. Награності в сварках та поцілунків в шкільному туалеті. Це був їх маленький секрет.
2023-04-23 13:17:33
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2325
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3194