Бесконечный бой
Мир отдыхает, под звуки ноктюрна Борются в небе, покой отвергая, И погибают в отваге безумной Сокола два и ворон чёрных стаи. Падают птицы с высот поднебесных, В грязного снега сугробы немые. Музыка скрипок, лишённая песни. Кто вы, за что вы, кому вы такие? Твари небес, ну а может герои? Ветер их носит по тёмному небу В бой бесконечный на встречу с судьбою. Что не хватает: ума или хлеба? И нетерпенья желаньем объяты Смотрят на бой сей из гнёзд, подрастая, Тысячеглазные в перьях солдаты, Будущей боли себя посвящая. Скрипок смычки гладят воздух и струны, Быстро взлетают на небо и тают, И погибают в атаках безумных Сокола два и ворон чёрных стаи.
2023-12-10 12:24:17
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1820
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1589