Бесконечный бой
Михаэль Казакевич
Мир отдыхает, под звуки ноктюрна Борются в небе, покой отвергая, И погибают в отваге безумной Сокола два и ворон чёрных стаи. Падают птицы с высот поднебесных, В грязного снега сугробы немые. Музыка скрипок, лишённая песни. Кто вы, за что вы, кому вы такие? Твари небес, ну а может герои? Ветер их носит по тёмному небу В бой бесконечный на встречу с судьбою. Что не хватает: ума или хлеба? И нетерпенья желаньем объяты Смотрят на бой сей из гнёзд, подрастая, Тысячеглазные в перьях солдаты, Будущей боли себя посвящая. Скрипок смычки гладят воздух и струны, Быстро взлетают на небо и тают, И погибают в атаках безумных Сокола два и ворон чёрных стаи.
2023-12-10 12:24:17
0
0
Інші вірші поета
То ли море любви Маленькие души Горящая спичка Волшебное пламя
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12188
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2393