Мандрагоры уже пустили благовоние
Живьём, рассудку вопреки, Под плеск воды, под стон тоски. Живьём, не различая нот, Под шум камней и топот ног. Под крики громкие: "Даёшь!" Тьму разрезает острый нож. А мы идём во тьме сквозь тьму, Куда, зачем и почему? Но для кого зацвёл весной Цветок, как небо голубой, В садах под небом голубым? Свет испускает "дудаим". Кому пишу сей странный стих? Для тех, для будущих, для них, Что сменят нас в пути средь скал. Не видно цели, но привал На перевале всех надежд Средь рук вторых, вторых одежд. Вторичен я, как все не свеж. Который раз один рубеж Беру во сне и наяву И знаю, что не доживу. Но где-то там, за той скалой, Сквозь водопадов грозный вой, Я видел, есть путей конец. Там заколдованный певец, Перебирая нервы струн, Зовёт к последнему костру. Сквозь темноту то тут, то там, Как светлячки к твоим ногам: Тепло и запах "дудаим" – И рухнет в прах последний "Рим". Пока ж, рассудку вопреки, Под крик толпы, под стон тоски, Живу, не различая нот, – Лишь боя шум да топот ног.
2023-04-23 12:16:38
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1264
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8557