Money

Михаэль Казакевич

Мани, мани, мани, мани, Мани, мани, мани, мани. Манипулируют тобой! В окопе или в ресторане. Рискуй, плати, иди на бой За Божий манн, за чьи-то мани. Башляй, сегодня твой черёд. Любви все возрасты покорны. В небесный праздничный полёт Уходит взвод от грязи чёрный. А мимо славы облака, И крест стандартно ставит точку. Пусть будет смерть, как жизнь, легка! Спроси: "А можно ли в рассрочку?" Прожуй, что вкладывают в рот, Запей – не первого разлива. Официант своё возьмёт. Он не пройдёт случайно мимо. А ты, пожалуй, не серчай, И не ищи на жизнь управы, И сдачу оставляй на чай. Ну, брось, ты был, конечно, правый! Мани, мани, мани, мани, Мани, мани, мани, мани. Манипулируют тобой! В окопе или в ресторане. Рискуй своей, герой, судьбой За чьи-то мани, мани, мани.

2023-06-04 13:48:54

Інші вірші поета

Не будет покоя Я не боец Отличаются от снов будни Хватило б сил или два звонка

Інші поети

Corry T'Erickson

@Corry_T_Erickson

Имя Фамилия

@AKKAYHT

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11405

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8255