Память полёта пчелы
Это просто опустилась пчела на ограду погоста, Оглянулась на небо, вздохнула, представив полёт. И к нам в гости, сидящим с тоскою на лавочке плоской, Просто осень неспешно и страшно по капле идёт. Там над нами раскинулось небо, грозя облаками, А под ними вокруг, сколько сможет окинуть твой взгляд, Наша память течёт над лежащими навзничь стихами, И в могилах души за погостом покойников ряд. Умирающий стих закопать прямо в память погоста, И она же греховно вернёт их обратно домой. Мы сидим под стихами на лавочке узенькой, плоской И читаем слова, звуки слов превращаются в вой. Не спасёт тишиной нас с тобой убежавшее лето. Прямо здесь слёзы моют забытый когда-то мотив. Вот бы кто-то ворвался ко мне просто так без билета И тоску развязал, и, как косы, её распустил. Просто так зацепиться строкой за ограду погоста. Буквы, чуя свободу, собою траву оросят. Зеленеет любви под дождём расцветающий остов И завянет, и па... Никогда не смотрите назад.
2023-10-12 05:48:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13542
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5997