Сила слов
Вас будут бить и требовать страстей И смерть детей, которых вы любили, Просить хороших для себя вестей, Тела друзей стирать в подобье пыли. Вас будут бить и требовать огня Святого, чтоб горел он в преисподней, Затем устав потребуют Меня, Чтоб стало петь и врать для них свободней. Так знай, поэт, Меня не грех отдать, Отдай детей, от страха не кричащих, Но не стихи – ты лучше съешь тетрадь – Ни реже не пиши им, ты ни чаще. Запомни навсегда Мои слова. В стихах твоих живительные силы. Раз скажешь ты: "зелёная трава", – Коса её ни разу не скосила. Не славь ни войн и смерти жуткий бред, Ни жертв её, забытых и сожжённых. Пусть рвут жены единственный портрет, Насилуют детей, ты им поклоны По пояс или даже до земли. Но не пиши стихов своих во славу Животным, им, чтоб выжить не смогли, Чтоб Мне найти на них Мою управу.
2023-08-27 07:38:04
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8228
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3857