В поиске пути
Плывя вдоль чувств своей мечты, И бросив боль к Твоим ногам, Пишу слова стихов просты Средь скал под вечный птичий гам. Холодный шум фиордов вод, Пугает пеною прибой, Мой взмах руки ещё не твёрд, И нет здесь почвы под ногой. Но будет яростный прилив, Каким бы не был грозным век, Где шепот тысячи молитв Растопит лёд души и снег. И пусть на шаг от простоты, Читая Имя по слогам, Труп праведной моей мечты Прибьёт к тем райским берегам Прилива грозная волна. Я заплатил за всё сполна.
2023-05-28 11:10:58
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3600
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1430