Дух
Жах почався так і не закінчившись, в далеку дрогу подався не зупинившись, Сум, був мовчавши. Ми тілики ми, залишились самі. Дорога жаху страшна, чорно білі тона Смерть страшна? В чому сенс життя? Де ділись гроші...... без них люди не.... Не люди – не хороші. Ми....потребуємо всіх, але потрібні тільки самому собі. Ми любим гріх, звинувачуючи тих хто не причетний, думаєм за них за тих кого потребуєм. Так коли дорогу пройду, у ліс я зайду. Де багато ворон, чекають моє тіло і плоть. На коліна стану я. Покажу воронам свою суть, щоб налетіли і жахнулись, пернаті. Яка я багата. Плоть багата. Навіть душі не треба, щоб ліс став кольоровим. До смерті усмішка для заздривих ворон. Такий мій поклон. І після смерті в лісі, де навколо ворони тухнуть, ляжу на листя. Кольори рухнуть, а на обличчі тільки посмішка.
2020-09-27 19:45:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2576