Дух
Жах почався так і не закінчившись, в далеку дрогу подався не зупинившись, Сум, був мовчавши. Ми тілики ми, залишились самі. Дорога жаху страшна, чорно білі тона Смерть страшна? В чому сенс життя? Де ділись гроші...... без них люди не.... Не люди – не хороші. Ми....потребуємо всіх, але потрібні тільки самому собі. Ми любим гріх, звинувачуючи тих хто не причетний, думаєм за них за тих кого потребуєм. Так коли дорогу пройду, у ліс я зайду. Де багато ворон, чекають моє тіло і плоть. На коліна стану я. Покажу воронам свою суть, щоб налетіли і жахнулись, пернаті. Яка я багата. Плоть багата. Навіть душі не треба, щоб ліс став кольоровим. До смерті усмішка для заздривих ворон. Такий мій поклон. І після смерті в лісі, де навколо ворони тухнуть, ляжу на листя. Кольори рухнуть, а на обличчі тільки посмішка.
2020-09-27 19:45:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11383
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1636