Дух
Жах почався так і не закінчившись, в далеку дрогу подався не зупинившись, Сум, був мовчавши. Ми тілики ми, залишились самі. Дорога жаху страшна, чорно білі тона Смерть страшна? В чому сенс життя? Де ділись гроші...... без них люди не.... Не люди – не хороші. Ми....потребуємо всіх, але потрібні тільки самому собі. Ми любим гріх, звинувачуючи тих хто не причетний, думаєм за них за тих кого потребуєм. Так коли дорогу пройду, у ліс я зайду. Де багато ворон, чекають моє тіло і плоть. На коліна стану я. Покажу воронам свою суть, щоб налетіли і жахнулись, пернаті. Яка я багата. Плоть багата. Навіть душі не треба, щоб ліс став кольоровим. До смерті усмішка для заздривих ворон. Такий мій поклон. І після смерті в лісі, де навколо ворони тухнуть, ляжу на листя. Кольори рухнуть, а на обличчі тільки посмішка.
2020-09-27 19:45:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2470
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2899