Ретротерор
Минулого природу не знаєм, теперішній час не шануємо! Не радіємо на взаєм, несправжнє в голові будуємо. Здається готуємо міраж, минулого абсурд . Нейрони – сотні зараз, розсіяли здоровий глузд. Судим, через брехливий бік, не себе, а корені свої. Новий сміх на кожен вік! На брата набиваємо набої! Хоч хтось в дзеркало дивився, своїх духовних мук? На що в середині розбився? На сотні гнійних мух! Минуле , тільки щоб не дарма, все повторяється циклічно. Жити тобою не може земля, смерті будуть вічно! Добро робиться зі зла, не має більше матеріалу. Тонка часова змія, агресія війни й металлу. Автор Michael Mayrain
2021-01-04 16:18:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2307
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6094