Постпейзаж
Стрімкі, суворі, високі будівлі, які руйнуються на очах живих людей. Жорстокі сірі будні, І сум забутих ідей. Минулого клітки гниють, на розбитих вікнах. Сум на людей ллють, Залишають нас в клітках. Мертва посмішка на людських вустах, мене трошки застерігає. Що в людей у головах? Цього ніхто не знає. Забути не можу, постпейзажи, радянський мертвий простір. Чорні хмари, розкладання фази, Не встоять всі поспіль! Важко нам своїх вершин Позбутися навік! Все тому, що було ніби добре. Мабуть, кожен звик! Забули б будівельний бруд, Вилізли б із пекельни дір. Нам земля потрібна, "Труд", Без всяких перспектив. На фото зображені чудові куточки наших миленьких, красивих сірих міст : Дніпро, Вільногірськ. День сурка який мають люди , які живуть в цих містах і ближчих селах не побажаєш навіть ворогові. На жаль такі реалії. Більшість із нас хоче бачити тільки гарні, неймовірні місця планети, забуваючи те, що нас справді оточує. При цьому деякі люди серед цих пейзажів однаково ( іноді) можуть бути щасливими.
2021-01-11 17:17:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3348
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16754