Клубок протирічч
Вважаю я себе клубком із протирічч, Немов би у мені сплелися день і ніч, І хоча зовні наче я спокійна, Та поведінка моя зовсім не постійна. Сьогодні мене бачиш льодяною, В собі закритою і стриманою, А завтра вже немов вогонь горю - Свої емоції ніяк я не спиню. Буває, що й сама себе не розумію: То жаром, то холодом навколо себе вію. Не можу визначити: ким же бути? І як себе мені змогти збагнути? Отак іду я по життю, іду лише вперед І знаю, що в майбутньому є перець і є мед. І також вірю: ця життєва ненормалія - Дуже корисна і весела аномалія.
2018-05-17 16:14:53
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Misha McCaffrey
Останні рядки особливо чудові)
Відповісти
2018-07-28 13:53:55
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Дякую)
Відповісти
2018-07-28 16:04:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4312
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147