Клубок протирічч
Вважаю я себе клубком із протирічч, Немов би у мені сплелися день і ніч, І хоча зовні наче я спокійна, Та поведінка моя зовсім не постійна. Сьогодні мене бачиш льодяною, В собі закритою і стриманою, А завтра вже немов вогонь горю - Свої емоції ніяк я не спиню. Буває, що й сама себе не розумію: То жаром, то холодом навколо себе вію. Не можу визначити: ким же бути? І як себе мені змогти збагнути? Отак іду я по життю, іду лише вперед І знаю, що в майбутньому є перець і є мед. І також вірю: ця життєва ненормалія - Дуже корисна і весела аномалія.
2018-05-17 16:14:53
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Misha McCaffrey
Останні рядки особливо чудові)
Відповісти
2018-07-28 13:53:55
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Дякую)
Відповісти
2018-07-28 16:04:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4255
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1507