Прокинься сьогодні вранці

Есмеральда Еверфрі

Прокинься сьогодні вранці (а може, уже опівдні), Без поспіху з'їж сніданок, тарілки помий брудні. Ти завжди кудись прямуєш, та в цей карантинний час Залишся у себе вдома, без зайвих бравад, обрáз. Читай неймовірні книги чи фільми дивись цікаві - Усе, на що так бракує зазвичай години-дві. Проглянь список справ, роками відкладених «на колись», Незвичні знайди рецепти - вечерею вже займись. Із друзями через Skype, Discord чи Facebook спілкуйся; Пограй із сім'єю в ігри - вона ж зараз вдома вся. Прослухай старі плейлисти; пиши, врешті, свій роман; Вивчай іноземну мову... Справ різних ще океан. Ляж спати аж перед ранком (між кілець Дракона-Муза), А завтра можливо небо весняна прорве гроза... І досить уже волати « навіщо цей карантин?!» - Країни усі ніколи не підуть дарма на спочин. #togetherathome

2020-03-27 22:16:39

6

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11405

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2476