Тихо випити порцію кави

Есмеральда Еверфрі

Тихо випити порцію кави... Третю...п'яту... За ці п'ять хвилин. Залишу на столі усі справи, Чи відправлю у вирій їх клин. Пересилити втомлені вíки, Щоб розгледіти колір вітрів. Позбирати їх зломлені піки, Поміж канулих в Лету шрифтів. Перенести всі роздуми в строфи, Розповісти у римах свій сон... Може, людство, це дивно вам трохи: Моїм Музом працює Дракон. Загребти сокиркові* сюжети І розвести під ними вогонь. Обгорілі струсити манжети З поплямованих димом долонь. Віднести філіжанку з-під стресу, Перевірити дату і рік. Як в насмішку епосі прогресу, Описати найперший наш вік. Сокиркові* - в значенні «нездалі» взято у Бізешки (https://www.surgebook.com/freeroute)

2020-03-09 10:27:46

10

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Есмеральда Еверфрі

дякую, дуже приємно))😊.

Відповісти

2020-03-09 17:12:26

Подобається

Берніс Кірк

В вас дуже гарні вірші, читати — одна насолода! Дякую ❤️👍

Відповісти

2020-03-22 08:30:20

1

Есмеральда Еверфрі

@Берніс Кірк і Вам дякую за коментар)) мені дуже приємно😊❤.

Відповісти

2020-03-22 09:54:19

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2069

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4525