Тихо випити порцію кави
Тихо випити порцію кави... Третю...п'яту... За ці п'ять хвилин. Залишу на столі усі справи, Чи відправлю у вирій їх клин. Пересилити втомлені вíки, Щоб розгледіти колір вітрів. Позбирати їх зломлені піки, Поміж канулих в Лету шрифтів. Перенести всі роздуми в строфи, Розповісти у римах свій сон... Може, людство, це дивно вам трохи: Моїм Музом працює Дракон. Загребти сокиркові* сюжети І розвести під ними вогонь. Обгорілі струсити манжети З поплямованих димом долонь. Віднести філіжанку з-під стресу, Перевірити дату і рік. Як в насмішку епосі прогресу, Описати найперший наш вік. Сокиркові* - в значенні «нездалі» взято у Бізешки (https://www.surgebook.com/freeroute)
2020-03-09 10:27:46
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
дякую, дуже приємно))😊.
Відповісти
2020-03-09 17:12:26
Подобається
Берніс Кірк
В вас дуже гарні вірші, читати — одна насолода! Дякую ❤️👍
Відповісти
2020-03-22 08:30:20
1
Есмеральда Еверфрі
@Берніс Кірк і Вам дякую за коментар)) мені дуже приємно😊❤.
Відповісти
2020-03-22 09:54:19
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2552
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3293