Ледве теплий чай
У моїй чашці ледве теплий чай,
Та й чаю того лиш ковток на дéнці.
Час поспішає, квапиться... Стривай!
Дозволь спочити змученій студентці.
Тісна кімната до сих пір чужа,
Як вперше непривітна, незатишна:
То холодильник спати заважа,
То гомін за стіною все не знишкне.
Життя гуртом - не казка, не роман,
Скоріше марафон тяжкий, виснáжний.
Повітря згусло, мов його дурман
Змінив, і кожен рух складний, надсадний*.
Шпалери світлі, ліжко на пружині -
Усе як всюди, навіть бракне слів.
Електроплити й коридори сині,
Щойно заснув, а ось вже ранок, сім.
Рутина, втома, ледь відбуті дні,
І кава, що сонливість не знімає,
Роки студентскі гамірні, трудні,
Й в черговий раз мій чай вихолоняє...
* - тут в значенні "складний, зроблений через силу"
2021-01-30 17:51:14
8
5