Ледве теплий чай

Есмеральда Еверфрі

У моїй чашці ледве теплий чай, Та й чаю того лиш ковток на дéнці. Час поспішає, квапиться... Стривай! Дозволь спочити змученій студентці. Тісна кімната до сих пір чужа, Як вперше непривітна, незатишна: То холодильник спати заважа, То гомін за стіною все не знишкне. Життя гуртом - не казка, не роман, Скоріше марафон тяжкий, виснáжний. Повітря згусло, мов його дурман Змінив, і кожен рух складний, надсадний*. Шпалери світлі, ліжко на пружині - Усе як всюди, навіть бракне слів. Електроплити й коридори сині, Щойно заснув, а ось вже ранок, сім. Рутина, втома, ледь відбуті дні, І кава, що сонливість не знімає, Роки студентскі гамірні, трудні, Й в черговий раз мій чай вихолоняє... * - тут в значенні "складний, зроблений через силу"

2021-01-30 17:51:14

7

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Last_samurai

Дякую за ностальгію🤘

Відповісти

2021-02-18 14:13:39

1

Есмеральда Еверфрі

@Last_samurai я така не одна, так?)

Відповісти

2021-02-18 14:16:03

1

Last_samurai

@Есмеральда Еверфрі звісно🤘🙃

Відповісти

2021-02-18 14:17:14

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1731

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1494