Ледве теплий чай

Есмеральда Еверфрі

У моїй чашці ледве теплий чай, Та й чаю того лиш ковток на дéнці. Час поспішає, квапиться... Стривай! Дозволь спочити змученій студентці. Тісна кімната до сих пір чужа, Як вперше непривітна, незатишна: То холодильник спати заважа, То гомін за стіною все не знишкне. Життя гуртом - не казка, не роман, Скоріше марафон тяжкий, виснáжний. Повітря згусло, мов його дурман Змінив, і кожен рух складний, надсадний*. Шпалери світлі, ліжко на пружині - Усе як всюди, навіть бракне слів. Електроплити й коридори сині, Щойно заснув, а ось вже ранок, сім. Рутина, втома, ледь відбуті дні, І кава, що сонливість не знімає, Роки студентскі гамірні, трудні, Й в черговий раз мій чай вихолоняє... * - тут в значенні "складний, зроблений через силу"

2021-01-30 17:51:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Last_samurai

Дякую за ностальгію🤘

Відповісти

2021-02-18 14:13:39

Есмеральда Еверфрі

@Last_samurai я така не одна, так?)

Відповісти

2021-02-18 14:16:03

Last_samurai

@Есмеральда Еверфрі звісно🤘🙃

Відповісти

2021-02-18 14:17:14

Інші вірші поета

Енергозбереження Так, я боюся зірватись на крик Наступний крок Ви настигаєте мене

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

MaggieB

@MaggieB

Luna

@Moon_Luna_

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4969

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15933