Таємниця кожного
Есмеральда Еверфрі
Кожен з нас має таємницю: Хто мертвої води запас, Що не сформує й кілька фраз, Й будує із душі темницю. Хто ж навпаки ховає те, Що сяє тисячами зір, І грає давньою із лір, Щоб зло не вдарило в святе. Кожен тримає щось в собі - Страхаючись забрати щит Дарма, із чого й яких плит - Щоб не піддатися журбі. Щоб не побачили того, Який насправді маєш жар, Не зріли сонця серед хмар, Не могли втримать хоч кого. Кожен блукає вже давно Між скель, степів або лісів - Шукає мінусів-плюсів. Чи знайде - знати не дано...
2019-02-04 19:31:26
10
0
Інші вірші поета
Стримати Не шукай... Між почорнілих і холодних стін Лиши мене
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501