Заховай
Заховай під холодним крилом,
У безодні північних вітрів.
Хай реальність залишиться сном,
Тихим шелестом пісні без слів.
Заховай серед грому і гроз
Стягом ртутно-сталевих примар.
Поміж скальдів та геніїв проз,
Тільки далі від міста і фар.
Заховай кольоровим вогнем,
Листя ковдрою, стелею зір.
Вороним пронесуться конем
Дні суспільства в спустошений двір.
Заховай від журби та тривог,
Марноти і безцільних зітхань.
Моя повість - це все ще пролог
До чиїхось історій блукань.
Заховай... Тільки не відпускай.
Не дозволь опуститись в дурман.
Поверни з світу мертвих, тримай,
Доки зором керує туман.
2019-09-05 09:37:37
5
0