Заховай
Есмеральда Еверфрі
Заховай під холодним крилом, У безодні північних вітрів. Хай реальність залишиться сном, Тихим шелестом пісні без слів. Заховай серед грому і гроз Стягом ртутно-сталевих примар. Поміж скальдів та геніїв проз, Тільки далі від міста і фар. Заховай кольоровим вогнем, Листя ковдрою, стелею зір. Вороним пронесуться конем Дні суспільства в спустошений двір. Заховай від журби та тривог, Марноти і безцільних зітхань. Моя повість - це все ще пролог До чиїхось історій блукань. Заховай... Тільки не відпускай. Не дозволь опуститись в дурман. Поверни з світу мертвих, тримай, Доки зором керує туман.
2019-09-05 09:37:37
5
0
Інші вірші поета
Дві години Наступний крок Самообман Інтерлюдія
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9403
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5844