Тебе знову не бачать
Тебе знову не бачать суспільні радари, Ти вже місяць як зникла з усіх соцмереж. У будинку всі дзиґарі стомлено стали, Ти ж не прагнеш нічого й нікого не ждеш. Твої стопи безшумно крокують бульваром, Оминаєш прохожих, сховавшись у плащ. Ти холодна до всіх, але вдома із жаром Мандруватимеш поміж друкованих хащ. Не вслухаєшся в гомін навколо. Та й нащо? Всі плітки і новини для тебе сміття. Хай засудять, хай навіть охрестять "пропаща". Зрозуміти твій шлях їм ніяк до пуття. Зовсім скоро весна, однак в тебе незмінно Осінь тягнеться через увесь календар. Поміж сутінок крила химерною тінню Розправляєш - твої це проблема і дар. Поза містом літаєш щоночі до втоми, Занімілі за день розминаєш кістки. Хоч лиш місяць як зникла, витаєш звідколи Написала найперші незграбні рядки.
2021-01-29 14:31:40
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
2021-01-29 14:45:49
Подобається
Есмеральда Еверфрі
як і твій коментар 😉🙃
Відповісти
2021-01-29 14:46:52
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2875
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2583