Дедлайни
Я закрила усі дедлайни, хоч, можливо, якісь постскрипт. Коли зовсім нема бажання щось робити - лиш мовчки в крик Й діалоги вести з собою (бо ж заткнути ~себе~ - ніяк) То байду́же, що вже хоч якось, до кінця доскакав, не вкляк. Ось тут маю книжкові стоси, що, от точно, колись читну, Бо ж уявні світи звабливі та я часто у них живу Й маю більші у тому навички ніж, напевно, ~нормальний~ хтось, І натомість з ~нормальним~ соціумом у нас якось... ну... не зійшлось. В мене мрій і бажань зібралося, що хватило б на два життя (Й тих - ельфійських, бо ж ~усе й завжди~ тре освоїти ~допутя~) Та й наснаги хоч щось почати з тої кучі давно нема - Я люблю дерев'яну осінь, та навколо ятрить зима. Сон кружляє довкола й знову не дається до мóїх рук (Або ж я не здаюсь допоки текст в очах не здвоївся, вщух) Із шкідливих - то звички спати п'ять годин (десь та й відісплюсь), Забувати поїсти й думати, що колись я з цим ~розберусь~.
2023-02-27 21:44:59
7
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2235
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1931