Верлібр №_Ілюзії
Упевнившись у своїй свободі Ми забуваємо про свої залежності І дивимося на світ крізь рожеві скельця Забуваємо Як милувалися заходом сонця Як стояли проти невгамовного вітру І задихалися в обіймах ночі Та хочемо тільки щастя Якого ніколи не було і не буде Бо не існує його Такого Як ми собі уявляємо І розчарувавшись у всьому Вже не такі певні у свободі Тріскає скло І доводиться повертатися до буденного Забуваючи Що це і є щастя
2019-07-25 17:17:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12445
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2613