***
Miriam Krips
У ніжній єдності з дощем танцюю, Під стукіт крапель у вікно, Де запах мокрої землі вирує Й вода п'янить немов вино. Розколе навпіл небеса із громом, Засліпить світлом, як в-ві сні, І навіть в прихистку, у теплім домі Доженуть хмари чорні й злі. Ударить блискавка стрілою в землю І враз! — затихло все навкруг. Заплющу очі й стане зовсім темно І знову дощ як давній друг...
2019-07-06 07:56:12
3
0
Інші вірші поета
У небі краще Верлібр №_Ілюзії Легкість душі Меланхолійна депресія
Інші поети
Mark Barecki
@mark_barecki
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1047