Стилет
Miriam Krips
Ти душу мою гострим лезом ріжеш І твій стилет не можу я спинить. Нормальне все для тебе наче м'ясо свіже. Один твій подих тіло студенить. Диявол во плоті, ти, не людина, По твоїх венах бігає смола. Не серце в тебе в грудях, а крижина. В очах давно стоїть густа імла. Ти моя друга "Я". Ти моє лихо. Хочу тебе позбутись навіки. Щоб в голові нарешті стало тихо, Так, як на березі забутої ріки. Ти свій стилет сховай подалі. Я не боюся гостроти його уже. Всі спроби знищити Мене будуть невдалі. Бо душу мою любов близьких береже.
2019-07-01 13:18:33
2
0
Інші вірші поета
Меланхолійна депресія Подвійні стандарти Місто. Будинки. Дерева... До зустрічі з тобою...
Інші поети
Cammie
@Cammie
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6901
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2543